🔎ГО «Мережа антикорупційних центрів» провела аналіз оскарження ухвал Харківського окружного адміністративного суду, які були скасовані Другим апеляційним адміністративним судом з підстав застосування «надмірного формалізму».
🕑За період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року суддями Другого апеляційного адміністративного суду , за результатами перегляду ухвал суду першої інстанції за апеляційними скаргами, було винесено 29 постанов про скасування ухвал суддів першої інстанції з підстав занадто формального ставлення до передбачених законом вимог. Так, Другим апеляційним адміністративним судом було зазначено, що : «Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги — є порушенням права на справедливий судовий захист».
📌Здебільшого при скасуванні ухвал суддів першої інстанції апеляційний суд зазначав:
«Колегія суддів також враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини як джерела права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги — є порушенням права на справедливий судовий захист.
Так, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
📄Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходила до переконання, що суд першої інстанції в таких ухвалах приходили до передчасних висновків про наявність підстав для повернення позовних заяв.
📎Для прикладу у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2022 року по справі № 520/1897/22 розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 колегією апеляційного суду зазначено:
«Так, судом зазначено, що в позовній заяві в якості відповідача позивач зазначив Офіс Генерального прокурора та Державну казначейську службу України, а позовні вимоги звернув лише до одного з відповідачів.
Позивачу було надано строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом: викладання змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів із виконанням приписів пп.2 ч. 5 ст. 160 КАС України, або скоригувати субʼєктний склад відповідачів. Позивач отримав копію зазначеної ухвали 09.02.2022 через канцелярію суду ОСОБА_1 було подано заяву, в якій останній зазначив, що ухвалою суду констатовано, що позов подано начебто до двох відповідачів — Офісу Генерального прокурора та Державної казначейської служби України. Разом з тим, позов подано ним лише до одного відповідача — Офісу Генерального прокурора (про що свідчить вступна та мотивувальна частина позову), до якого висунуто відповідні позовні вимоги, вказані в резолютивній частині позову. Державна казначейська служба України не визначена ним в якості відповідача або будь-кого зі статусом учасника процесу, будь-яких вимог до останньої він не має та не висуває. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було усунуто вимоги, викладені в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 31.02.2022 про залишення позовної заяви без руху, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви. Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення позовної заяви — це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що повертаючи позовну заяву у звʼязку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен пересвідчитись, що вжив вичерпні заходи для належного повідомлення позивача про встановлені недоліки, про спосіб їх усунення, про необхідність виконання судового рішення та усунення недоліків позовної заяви у строк, визначений судом.
📌Аналогічні доводи щодо надмірного формалізму містяться у Постановах Другого апеляційного адміністративного суду по справах №№ 520/17529/21; 440/9122/21; 440/9499/21; 520/22892/21; 520/20946/21; 548/509/16-а; 520/19287/21; 520/1707/22; 520/20883/21; 520/18623/21; 520/4556/22; 440/9346/21; 440/9737/21; 440/12691/21; 440/9347/21; 440/1571/20; 520/15375/21 та інші.
📑Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходила до висновку, що оскаржувані ухвал підлягають скасуванню, а справи направленню до судів першої інстанції для продовження розгляду.
P.S. Ця публікація підготовлена в рамках проекта що реалізується ГО “Мережа антикорупційних центрів” та фінансується Європейською Комісією. За зміст публікації несе відповідальність ГО “Мережа антикорупційних центрів”.
Свежие комментарии