💭Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Суди не можуть повертати позов з тих підстав, що позовні вимоги звернені до особи, яка не визначена відповідачем у даній справі.
📄Так, Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків (десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали) шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із визначенням кола відповідачів в розрізі кожної позовної вимоги (з наданням її копій відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі для направлення учасникам справи).
🔎Повертаючи позов, Полтавський окружний адміністративний суд виходив з того, що позовна заява не містить позовних вимог до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до цього відповідача, оскільки зі змісту прохальної частини позову слідує, що позовні вимоги звернені до директора ТУ ДБР у Полтаві Маньковського Д. В., який не визначений відповідачем у даній справі. Також позовна заява не містить позовних вимог до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Пікалова Є. С.
📑Колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду не погодилася з висновками Полтавського окружного адміністративного суду та Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 по справі № 440/4209/23 скасувала, направивши матеріали для продовження розгляду:
📌«Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
✏️Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
📚Відповідно до ч. 1. п. 1 ч. 2 ст. 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.
Завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
📩Зі змісту позовної заяви встановлено, що відповідачами у справі позивач визначив Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, та Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, тобто конкретно визначив осіб, які, на його думку, мають відповідати за вказаним позовом.
☝️Зазначене з урахуванням змісту позовних вимог, не дає підстав для висновку про необхідність надання позивачу часу для уточнення осіб відповідача на цій стадії судового процесу.
При цьому, у разі виявлення під час підготовчого провадження, що позов поданий не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд може усунути зазначену невідповідність шляхом вчинення процесуальних дій, відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 48 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини».
P.S. Ця публікація підготовлена в рамках проекта що реалізується ГО “Мережа антикорупційних центрів” та фінансується Європейською Комісією. За зміст публікації несе відповідальність ГО “Мережа антикорупційних центрів”.
Свежие комментарии