
📝Згідно положень ч.1-3 ст. 1 Закону України “Про громадські об’єднання” (далі – Закон) громадське об’єднання — це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. За організаційно-правовою формою воно утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація — це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
🔎Як бачимо, однією із цілей діяльності організації є захист прав і свобод, який спрямований на поновлення порушених прав і обов’язків чи компенсацію втраченого права, як наслідок порушеного права.
📌У зв’язку із цим виникає питання: чи може громадська організація звертатися до суду для захисту прав і свобод і якщо так, то в яких випадках?
📑Конституційний Суд України у рішенні від 28 листопада 2013 року у справі №12-рп/2013 зазначив: “…громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб”
✏️Тобто, право громадської організації на звернення до суду залежить від того, чи передбачено це в її статутних документах або в положеннях закону.
📚У постанові від 14 березня 2018 року у справі №815/219/17 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду вказав: “Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об’єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв’язку з її метою та правами людей (її членів), що об’єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об’єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав”.
📍Варто наголосити й на тому, що в деяких випадках громадська організація без статусу юридичної особи взагалі не має права звертатися до суду. Про це зазначила Велика Палата Верховного суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №199/1478/17, наголосивши, що звертатись до суду зі скаргою в інтересах інших осіб у певних випадках мають право лише громадські об’єднання зі статусом юридичної особи. Відповідно до статті 58 ЦПК України громадські об’єднання без статусу юридичної особи не є представниками фізичних осіб. Членство у громадській організації не є підставою для виникнення процесуального представництва. Для цього необхідне волевиявлення особи, яка потребує представництва, та наявність належно оформлених документів. Та обставина, що основною метою та завданням організації є допомога у реалізації громадянином його прав і законних інтересів не може свідчити про наявність в організації процесуальної правоздатності у справі.
📎Таким чином, при вирішенні того, чи може громадська організація звертатися до суду суди повинні встановити:
- статус громадської організації;
- засновників громадської організації;
-заінтересованість засновників у вирішенні питання, що є предметом позову; - мету громадської організації та її безпосередній зв’язок із предметом позову;
- інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;
- чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;
- добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.
P.S. Ця публікація підготовлена в рамках проекта що реалізується ГО “Мережа антикорупційних центрів” та фінансується Європейською Комісією. За зміст публікації несе відповідальність ГО “Мережа антикорупційних центрів”.
Свежие комментарии