Зведений звіт за результатами проведення чотирьох фокус-груп з громадськими активістами, що займаються моніторингом корупції в судах, журналістами-розслідувачами щодо створення або удосконалення дієвого механізму збору інформації для «прокурорських» та «суддівських» досьє
Під час обговорення у фокус-групах було встановлено наступні проблеми, які виникають при зборі інформації для «прокурорських» та «суддівських» досьє:
- Недостатнє інформаційне поширення відомостей про єдині ресурси для обміну отриманою журналістами-розслідувачами та громадськими активістами інформацією про кандидатів на посади суддів та прокурорів, що призводить до дублювання процесів збору інформації, витрачання зайвого часу та ресурсів.
- Неможливість отримання ідентифікаційного номеру платника податків – кандидата на посаду судді чи прокурора (в подальшому – кандидата), що унеможливлює або перешкоджає пошуку об’єктивної інформації про нього у відповідних реєстрах нерухомого та рухомого майна.
- Відсутність доступу до відомостей з відділів реєстрації актів цивільного стану про кандидатів та їхніх родичів (як правило, кандидати оформлюють свою нерухомість на родичів, через наявність інформації про всі родинні зв’язки з відділів реєстрації актів цивільного стану можна було б легко встановити таких родичів та перевірити їх на предмет незаконного збагачення та несплати відповідних податків). Відсутність такого доступу надає можливість кандидатам приховувати свої статки. Довідатись про існування таких родичів майже неможливо, крім соціальних мереж, аналогічним чином активісти не можуть підтвердити належними доказами родинні зв’язки осіб з кандидатами для ініціювання питання порушення кримінальних проваджень за фактами несплати податків та незаконного збагачення.
- Єдиний реєстр судових рішень знеособлено (замість прізвища, імені, по-батькові вказується , наприклад, «Особа 1», тому неможливо встановити, чи виносив конкретний суддя рішення, чи приймав участь конкретний прокурор у справах, що стосуються його родичів. Оскільки судове рішення досить часто може стати підставою для оформлення права на нерухомість, отримання грошових коштів, є непоодинокі випадки збагачення за рахунок наданих повноважень суддями та прокурорами. Знеособленість судових рішень (фіксування в Єдиному реєстрі судових рішень «ОСОБА 1» замість прізвища, імені та по-батькові) не дає можливості фіксувати, коли суддя виносив явно неправосудні рішення в інтересах певних осіб.
- Судове рішення, яким визнано право власності на нерухомість, є підставою набуття права власності на окремі об’єкти нерухомості, однак лише після відповідної реєстрації. Вказаним досить часто користуються судді та прокурори, отримують рішення суду про визнання права власності на конкретну нерухомість, користуються нею, однак не реєструють у відповідному реєстрі майна, щоб жодна особа не могла побачити в реєстрі відповідної нерухомості та поставити «незручні» питання про наявність вказаного нерухомого майна та джерел його набуття.
- Зневіра громадських активістів та осіб, від яких вони отримують інформацію про статки суддів та прокурорів, у можливість притягнення останніх до відповідальності, оскільки фактично відсутні відомості про позитивну практику притягнення до відповідальності за незаконне збагачення суддів та прокурорів.
- Відсутність дієвого механізму моніторингу стилю життя кандидатів, співставлення з зазначеними в декларації відомостями.
- Мають місце безпідставні відмови в наданні інформації для збору відомостей про суддів та прокурорів. Представник Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України в Харківській області з цього приводу зволікає зі складанням відповідних протоколів про адміністративне правопорушення, внаслідок чого особи-правопорушники масово звільняються від відповідальності через закінчення строку притягнення до відповідальності. Такими діями відбувається створення умов безкарності за ненадання необхідної інформації.
- Відеофіксація судових засідань в окремих районах Харківської області суддями не допускається. Крім того, один з активістів отримав незаконне покарання у вигляді 15 діб адміністративного арешту за реалізацію можливості здійснювати відеофіксацію судового засідання (покарання скасовано, однак активіст встиг відбути більше половини строку ув’язнення). За вищевказані незаконні дії суддю не притягнуто до відповідальності. Є необхідність вводити на законодавчому рівні обов’язкову відеофіксацію абсолютно всіх судових засідань для встановлення порушень суддівської етики.
- Відсутність у вільному публічному доступі «суддівських» та «прокурорських» досьє з повною інформаційною базою даних про вказаних осіб не дає можливості оперативно збирати інформацію.
- Відсутність процедури перевірки наявності готівкових коштів, вказаних у деклараціях та джерел їх походження не дає можливості притягнути винних осіб до відповідальності.
- Відсутність інформації про всі довіреності, які складені кандидатом та в інтересах кандидата, оскільки доступ до реєстру довіреностей є обмеженим. Наявність у вільному доступі вказаної інформації дала б можливість бачити все майно, яким фактично користується кандидат та поставити йому «незручні» запитання.
- Недосконала процедура перевірки та відсутність єдиної інформаційної бази у вільному доступі про зайняття особами посад у КПРС, інших органах СРСР.
- Відсутність досконалої процедури перевірки наявності майна у кандидата за кордоном, що дає можливість певним особам приховувати свої статки в інших країнах.
- Відсутність досконалої процедури перевірки наявності у кандидатів за кордоном грошових коштів у банківських та фінансових установах.
- Частина відкритих державних реєстрів є платними, тому активісти для перевірки відомостей про кандидата витрачають власні грошові кошти.
- Немає механізму перевірки приховування дійсної ціни купівлі рухомого та нерухомого майна. Так, досить часто кандидати отримували елітне майно за декілька тисяч гривень, що давало можливість легко пояснити, яким чином зароблені такі грошові кошти.
- Немає єдиного реєстру з зазначенням суддів, щодо яких у рішеннях Європейського суду з прав людини встановлено допущення суттєвого порушення законодавства.
- Є необхідність розглянути питання загального для всіх декларування, оскільки фактично відсутність обов’язку декларування всіма родичами суддів та прокурорів статків дозволяє оформлювати нечесно зароблене майно на родичів.
- Відсутня процедура перевірки інформації про отримання доходів від здавання нерухомого майна в оренду кандидатом.
- Складна процедура підрахунку витрат на утримання майна кандидатом, щоб довести, що численне майно утримувати він не міг за мізерну заробітну плату, оскільки це утримання має поглинати більшу частину доходів родини кандидата.
- Неможливо перевірити перетин державного кордону кандидатом для подорожей на відпочинок. Моніторинг поїздок за кордон дає підстави вважати, що певні кандидати та члени їх родин витрачають грошових коштів більше, ніж заробляють. Є необхідність, щоб кандидати вказували про перетин кордону, вартість поїздок.
- Є необхідність створення інформаційної бази щодо суддів, що приймали рішення, зокрема, щодо обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (11.04.2014 р.).
- Необхідно перевірити факти використання кандидатами повторного права на приватизацію житла.
- Громадськість не має ефективних важелів впливу на добір та оцінювання суддів: висновки новоствореної Громадської ради доброчесності не матимуть вирішального значення для кваліфікаційного оцінювання суддів за критерієм доброчесності. Адже, навіть маючи висновки про невідповідність кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики, неправдиві відомості в декларації доброчесності та майнових деклараціях, невідповідність стилю життя задекларованим доходам, сумнівні рішення кандидатів, свавільність яких констатована в рішеннях ЄСПЛ, порушення принципу незалежності судді та інших принципів, закріплених Кодексом суддівської етики та Бангалорськими принципами поведінки судді тощо, відповідно до ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вето громадськості може бути подолане 11-ма голосами членів ВККС з 16, що досить часто безпідставно і робиться.
Зазначимо, що фокус-групи були проведені в рамках ініціативи Чугуївської правозахисної групи «Моніторинг реформи та якості роботи органів прокуратури та судової системи на території Харківської області, довіри до них громадян», що реалізовується за підтримки Проекту «Посилення спроможності організацій громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ» Програми «Матра» Посольства Нідерландів в Україні.
Юрій Чумак
Свежие комментарии