Результати опитування молоді в межах проєкту «Креативний шлях посилення стійкості молоді в умовах війни».
Рівень інтегрованості молоді з числа внутрішньо переміщених осіб Харківщини в приймаючі громади Львівської області, в тому числі м. Львова, на сьогодні є недостатньо визначеним. За 2022–2023 роки, попри реалізацію численних проєктів на підтримку ВПО та молоді, ситуація в сучасному молодіжному середовищі динамічно змінюється, як і змінюються настрої самої молоді. Важливо дізнатися, як соціальні чинники під час війни вплинули на почуття, уявлення і поведінку в інформаційному та соціальному просторі зазначеної групи молоді.
Саме тому ми вирішили поглянути на поточну ситуацію очима самої молоді, дізнатися про їх потреби і наявні можливості.
Участь у нашому онлайн-опитуванні взяли 102 молоді людини віком 18-35 років.
45,1% опитуваних становлять жінки/дівчини, 54,9% – чоловіки/хлопці.
39,2% опитаної молоді є мешканцями Львівської області, 60,8% – Харківської області.
76,5% респондентів є внутрішньо переміщеними особами.
Участь молоді у житті громади
Громадська участь молоді є ключовим аспектом будь-якої молодіжної політики і постає першою темою дослідження. До уваги респондентів були представлені напрями молодіжної роботи в громаді і запропоновано обрати найбільш актуальні з них. Так, 48% опитаної молоді зазначає про важливість питання забезпечення житлом, про підтримку талановитої молоді говорять 36,3%, про сприяння молодіжному підприємництву – 35,3%.
забезпечення молоді житлом – 48%
підтримка талановитої молоді – 36,3%
сприяння молодіжному підприємництву – 35,3%
популяризація здорового способу життя – 30,4%
працевлаштування молоді – 24,5%
розвиток молодіжної інфраструктури, зокрема молодіжного хабу – 23,5%
підтримка молоді, яка перебуває у складних життєвих обставинах – 21,6%
розвиток молодіжного волонтерства – 20,6%
стимулювання громадської активності – 15,7%
психологічна підтримка та/або допомога – 14,7%
організація змістовного дозвілля (проведення вільного часу з користю для себе) – 12,7%
забезпечення доступу до правдивої інформації – 8,8%
допомога у забезпеченні базових питань та питань безпеки – 7,8%
Важливим компонентом у вирішенні таких питань є готовність молоді звертатись за допомогою до державних органів – 62,7% осіб відповіли, що у поточному році не звертались за допомогою, відповідно 37,3% опитанихотримували державні послуги. Значна кількість осіб зазначає, що задоволені якістю отриманих послуг, в той час як і має місце недовіра до органів влади. При цьому чималоопитаних зазначили про складність у оформленні послуг для ВПО – через велику кількість документації і довгий час очікування.
Відповідаючи на питання «Що б ти хотів/хотіла змінити в громаді, в якій зараз мешкаєш?», більшість респондентів зауважує на безпековій складовій під час війни.
Позиція молоді щодо своєї участі у громаді є активною, про це повідомляє 38,2%, які готові брати участь за запрошенням і 35,3% самостійно, 10,8% вже залучені до роботи в громаді. Ми з’ясували, яким чином молодь найбільше хоче приймати таку участь:
— у роботі молодіжної ради – 48%;
— у розробці й реалізації стратегій та проєктів щодо розвитку громади – 47,1;
— у волонтерських ініціативах, акціях – 30,4%.
Можливості для молоді у громаді
На запитання, як молодь проводить вільний час, більшість відповідей становлять:
— комп’ютер, Інтернет – 52%;
— кафе, піцерії – 32,4%;
— парки, сквери – 32,4%.
Якщо залучати молодь до участі у житті громади та до відвідування молодіжних заходів, то 39,2% опитанихзазначили, що обізнані про можливості брати участь у відповідних активностях, у той час як 52% осіб не мають знань про можливість брати участь у заходах для молоді. До речі, найбільш зручними каналами комунікації з молоддю є Instagram і Telegram, про що зазначає сама молодь.
Найбільшою перешкодою до участі у молодіжних заходах респонденти зазначили незручний час проведення заходів або роботи установ, що пропонують діяльність – 38,2% і то факт, що для молоді окремих вікових категорій не пропонують цікаві заходи – 35,3%.
Доступ та сприйняття інформації
Найбільшу кількість інформації молодь отримує через особисте спілкування з родичами, друзями (52,9%), сайти новин в Інтернеті займають друге місце (45,1%) і на третьому місці — телеграм-канали (38,2%).
29,4% респондентів вважають, що інформація у ЗМІ є достовірною, вона цікава й актуальна (13,7%).
Здебільшого молодь перевіряє інформацію, яку споживає, але не більше 15%, і в той же час, молодь високо оцінює своє вміння критично проаналізувати інформацію (відрізнити факти від думок та розпізнати спроби маніпулювати інформацією та емоціями).
Життя молоді у громаді
78 зі 102 респондентів є внутрішньо переміщеними особами.
Вони відзначають, що досить комфортно почувають себе у новій громаді – 9% почувають себе як вдома і 55,1% – майже як вдома, 26,9% має опосередковане відчуття комфорту і 2,6% відчувають дискомфорт у новій громаді.
57,7% молоді ВПО відчувають напруження у відносинах з місцевими мешканцями. З іншого боку – 67,7 % респондентів – представників приймаючих громад значною мірою відчувають напруження у відносинах з тими, хто переїхав до громади внаслідок повномасштабної війни. 45,8% респондентів відчуває певну різницю між ВПО і місцевими мешканцями, така ж кількість не відчуває різниці у поглядах, звичках, переконаннях тощо.
Психологічний стан молоді
Здебільшого молоді люди почувають себе в доброму настрої: постійно чи більшість часу відчувають себе добре –48 опитуваних, 39 осіб – почувались спокійно та розслаблено, 47 осіб – почувались активними, 47 осіб – прокидались відпочилими, 52 особи займаються цікавими справами.
Для покращення свого психологічного стану молодь використовує заняття спортом, творчістю, отримують підтримку близького оточення, слухають музику або читають, смачно харчуються, переглядають кінострічки, займаються медитаціями тощо.
Готові звернутись за професійною допомогою лише 8,8% опитуваних.
Зайнятість та пошук роботи
Значний відсоток опитаних – 16,7% – не навчаються, не мають роботи і на цей факт необхідно звернути увагу. Крім того, 74,5% респондентів шукають зараз роботу.
Молодь потребує підтримки під час пошуку роботи, а саме:
— допомога у пошуку вакансій – 50%
— дізнатися більше про місцевий ринок праці/які професії затребувані – 38,5%
— підтримка у складанні резюме – 30,8%
— допомога профорієнтаційного характеру – 26,9%
— розвиток навичок для проходженні співбесіди з роботодавцем – 19,2%
— психологічна підтримка – 3,8%
Досліджуючи проблематику на ринку праці, ми дійшли висновку, що основними факторами, що впливають на працевлаштування молоді, є власний потенціал та самоцінність молодої людини, мотиви та професійна орієнтація, рівень та якість освіти, місце проживання, ступінь поінформованості, наявність трудової біографії, соціальна захищеність та діяльність державних органів у сфері трудового забезпечення.
Важливим під час дослідження ринку праці для молоді є вивчення досвіду молоді у працевлаштуванні, а саме з якими труднощами вони стикаються.
Про невмотивовані відмови з боку роботодавців зазначають 34,6% респондентів, небажання роботодавця наймати на роботу ВПО – 23,1%, нестачу знань про те, де та як шукати роботу – 15,4%, відсутність вакансій за рівнем освіти та досвідом – 26,9%, недостатність професійних навичок та досвіду роботи – 38,5%, брак підтримки у пошуку роботи – 19,2%, неактуальність здобутої професії – 7,7%, низькуоплату праці – 34,6%, незадовільні умови праці – 19,2%.
Зауважимо, що дослідження було проведено командоюYouthTeamKupyansk – молоді Куп’янської громади Харківської області.
Як і тисячі наших громадян, ми вимушені були виїхати з рідного міста і зараз інтегруємось у нові громади. Ми не зупиняємось у прагненні створювати сучасний молодіжний простір, тому втілюємо в життя новий проєкт «Креативний шлях посилення стійкості молоді в умовах війни» – у співпраці з громадською організацією «Мережа антикорупційних центрів» у межах програми USAID «Мріємо та діємо», яка виконується IREX.
За результатами дослідження ми сформували соціальний портрет молоді з числа внутрішньо переміщених осіб в розрізі самооцінки молоддю власного потенціалу, її соціального та морального здоров’я, визначили рівень доступу до інформації та наявність бар’єрів, визначили рівень соціалізації молоді з числа ВПО в приймаючих громадах відповідно до географії проєкту.
Отримана інформація використана для вироблення рекомендацій в програму заходів неформальної освіти для молоді в межах проєкту, а саме:
— скорегована програма наповнення роботи «психологічного кабінету» з урахуванням психологічного стану молоді й їх ставлення до отримання підтримки та допомоги;
— програма вебінарів спрямована на відкриття доступу молоді до їх прав та більших можливостей;
— програма неформальних зустрічей у м. Львів має підтримати молодь у їх суспільному житті та підсилити участь у житті громади;
— тренінги з медіа та протидії дезінформації ознайомлять молодь з прийомами критичного мислення, розвиваючи навички інформаційної безпеки та фактчекінгу.
Зміст цього матеріалу є відповідальністю команди YouthTeamKupyansk і
необов’язково відображає погляди IREX, USAID чи Уряду Сполучених Штатів.
Вероніка Сліпченко, керівниця проєкту
Свежие комментарии