До початку повномасштабного збройного вторгнення 24 лютого 2022 року, законодавство України вже містило норми щодо поняття “дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”.
Так, відповідно до Закону України “Про охорону дитинства” (далі – Закон), дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів – це дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні.
Згідно зі статтею 30-1 Закону, держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон.
Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів надається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 № 268 із змінами.
Постанова чинна та застосовується органами опіки та піклування у всіх регіонах України, окрім території Криму та тимчасово непідконтрольних територій. Головною метою цієї Постанови є фіксування відповідними органами факту, що дитина постраждала саме від воєнних дій та збройного конфлікту. На жаль, станом на сьогодні, на законодавчому рівні ще відсутній механізм, який буде передбачати низку соціальних заходів та пільг для цієї категорії дітей.
Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала від воєнних дій та збройних конфліктів?
Відповідно до п. 3 Постанови, право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів::
1) отримали поранення, контузію, каліцтво;
2) зазнали фізичного, сексуального насильства;
3) були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
4) залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
5) незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;
6) зазнали психологічного насильства.
У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
1) фізичне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, – отримання дитиною у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів тілесних ушкоджень різного ступеня, які завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я;
2) сексуальне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, – перенесені дитиною дії сексуального характеру у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема: демонстрування статевих органів; статевий акт у присутності дитини; статеві зносини чи розпусні дії з дитиною, задоволення статевої пристрасті з дитиною; втягнення дитини в зайняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією; примушування до участі у виготовленні зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності дитини;
3) психологічне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, – моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення, залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275, і в яких органи державної влади виконують свої повноваження у повному обсязі (далі – населений пункт, на території якого здійснювалася антитерористична операція), її батьків або одного з них – із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них – з числа осіб, визначених пунктом 2 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 № 740.
Чи можуть бути враховані як наслідки воєнних дій та збройних конфліктів одночасно кілька з перелічених обставин або всі?
Можуть. Під час надання дитині статусу заявник вказує обставину, яка мала найбільш негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
Які документи потрібно надавати для отримання статусу та куди?
Перелік документів встановлено п.6 Постанови. Відповідно до нього, заявник подає до Служби у справах дітей заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних відповідно до ЗУ «Про захист персональних даних» і засвідчені в установленому порядку копії таких документів:
свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;
документ, що посвідчує особу заявника;
документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі – документи, що підтверджують факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником; або повноваження представника органу опіки та піклування;
довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
За обставин, передбачених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, також подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених МОЗ, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
За обставин, передбачених у підпунктах 2-5 пункту 3 цього Порядку, також подаються копії:
заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (назалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за обставин, передбачених у підпункті 2 пункту 3 цього Порядку).
За обставин, передбачених у підпункті 6 пункту 3 цього Порядку, також подаються:
висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики. До оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. На основі висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах за згодою батьків/законних представників дитина направляється до відповідного закладу/організації для реабілітації та отримання відповідних соціальних послуг;
копія посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого”, якщо дитина отримала статус відповідно до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;
копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у разі загибелі батьків дитини або одного з них із числа цивільних осіб.
Що робити, якщо відомості про реєстрацію місця проживання/перебування дитини відсутні?
Підтвердженням можуть бути дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту або атестат про повну загальну середню освіту, документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності чи учнівський квиток, або медичні документи.
Чи має право дитина сама звернутися за отриманням статусу?
Має право у разі, якщо дитині виповнилося 14 років.
Хто має право звертатися в інтересах дитини?
Право мають законні представники дитини (відповідно до ст. 39 ЦПК України, законними представниками дітей є батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом) або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування. Вони подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу і копії документів засвідчені в установленому порядку.
Відповідно до законів України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про оздоровлення та відпочинок дітей», «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб», «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа» тощо передбачені соціальні пільги та гарантії для дітей з числа внутрішньо переміщених осіб чи дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, зокрема:
— влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні заклади державної та комунальної форми власності;
— забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти;
— державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
— пільгове оздоровлення та відпочинок;
— забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
— надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
— дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням; —
— діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
— отримання адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
— отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.
*Стаття підготовлена громадською організацією «Чугуївська правозахисна група» за підтримки Празького громадського Центру.
Свежие комментарии