З перших же днів початку стадії повномасштабної війни російські збройні сили почали вдаватися до зникнень, велика частина яких була насильницькими. Станом на 24 червня в базі даних ініціативи Т4Р задокументовано 236 постраждалих від зникнень в Луганській області. За попередньою кваліфікацією до насильницьких зникнень відноситься 26 випадків. Випадки, які були неодноразово задокументовані громадською організацією «Чугуївська правозахисна группа» з 24.02.2022 року, такі як, насильницькі зникнення чи викрадення цивільних осіб,  ймовірно, свідчать про порушення статті 34 (IV) Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року, статті 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол 1) від 08.06.1977 року. За наявності певної критичної чисельності насильницьких зникнень вони кваліфікуються як злочин проти людяності за статтею 7 (1)(і) Римського статуту Міжнародного кримінального суду. За національним законодавством такі дії кваліфікуються як незаконне позбавлення волі або викрадення людини (стаття 146 КК України) або насильницьке зникнення (стаття 146-1 КК України).

Розглянемо зникнення в Луганській області. Переважно, вони розповсюджені на її тимчасово окупованих територіях. Серед категорій осіб, які переважно зникають:

колишні учасники АТО, військовослужбовці, представники ДСНС;

«Вдруге у полоні: моряк і рятувальник, сватовець Євгеній Семидоцький знову в руках окупантів. Моряк з «Яни Капу», він майже рік провів у російському полоні у 2018-2019 роках. Тепер він вдруге потрапив до окупантів – вже у рідному Сватовому на Луганщині. У місті хлопець працював у пожежно-рятувальному загоні місцевого підрозділу ДСНС», – пояснив ситуацію Сергій Гайдай. https://bastion.tv/na-luganshini-okupanti-vikrali-moryaka-geroya-z-katera-yani-kapu_n47094

• діючі та колишні співробітники правоохоронних органів;
• волонтери;
• керівники органів місцевого самоврядування;

Джерело: фейсбук-сторінка Сергія Гайдая

Вдень, 04.03.2022 року окупанти забрали з власної оселі і вивезли в невідомому напрямку Володимира Тюріна — заступника керівника Щастинської міської ВЦА, зв‘язку з ним немає (https://t.me/luhanskaVTSA/524).

• журналісти, громадські діячі;
• керівники підприємств, фермери;
• пересічні громадяни.

З початку вторгнення окупаційні війська Російської федерації проводять політику насильницьких викрадень депутатів та представників ОМС, працівників правоохоронних органів з метою швидкого отримання контролю над українськими територіями і тиску на окуповані громади. Ось один з прикладів

Вранці 07 березня 2022 року в тимчасово окупованому селі на Луганщині невідомі озброєні особи у форменому одязі окупаційних військ Російської Федерації незаконно викрали співробітника поліції та його батька, після чого поїхали в невідомому напрямку https://suspilne.media/215310-v-timcasovo-okupovanomu-seli-na-lugansini-nevidomi-vikrali-policejskogo-ta-jogo-batka/

Затримання журналістів, волонтерів, громадських діячів, адвокатів та активних учасників проукраїнських мітингів – це так зване полювання на інакодумців з метою якнайшвидшого знищення кістяку суспільства на тимчасово окупованих територіях.

Троє хлопців Биков Богдан, Звягінцев Євген та Пивоваров Володимир, пізно ввечері зірвали зі своєї школи російський прапор. Хтось з односельців зателефонував по наявній інформації старості села, а той до Білокуракинської поліції, одразу приїхали лнрівці та забрали їх до комендатури, яка знаходиться в колишній будівлі військкомату у смт.Білокуракине. Хлопцям, яким не виповнилось 18 років погрожували та знущались.

“Бикова Богдана били та катували на очах у друзів. Потім його відвезли до Старобільська. Ніякої інформації, що з ним буде далі, немає. Єдине що знає мама хлопця, що його будуть судити за трьома статтями і загрожує йому, 15 років позбавлення волі чи може ще гірше — розстріл. І це не історія якогось бойовика, це життя молодого хлопця, яке повністю буде скалічене”, — йдеться в повідомленні Оксани Рубан у Фейсбук.

https://www.facebook.com/oksana.ruban.92/posts/1493509557763343

Разом з тим, переважна кількість зниклих – пересічні громадяни, тобто не медійні особи, інформація про них взагалі відсутня, відслідкувати долю цих затриманих немає можливості, їхній рід діяльності невідомий, незрозуміло, до якої категорії осіб їх можна віднести. Непоодинокими є випадкивикрадення окупантами дітей, які в подальшому використовуються для вимагання викупу.

Розповідає про випадки викрадення дітей очільник Луганської обласної ВЦА: «Російські ФСб-шники та «ЛНР»-івці відрізняються особливою жорстокістю. Вони крадуть дітей, матерів примушують надавати інформацію про оборонні позиції українських військових, інакше погрожують розстріляти дітей. Матерів відправляють нібито за гуманітаркою, ті потім розповідають про дислокацію ЗСУ. Жінок ґвалтують, серед них там величезна смертність» https://glavcom.ua/country/incidents/na-luganshchini-okupanti-kradut-ditey-zaradi-vikupu-gayday-841469.html.

Важливо додати, що з кожним днем кількість задокументованих випадків зростає, і, фактично, кількість викрадень значно більша.

Окремо необхідно звернути увагу, що цивільні особи, які зникли, умовно поділяються на декілька категорій за тривалістю зникнення:

Переважна більшість звільнених осіб з тих, хто раніше був викрадений, ймовірно, піддавались психологічному, фізичному та сексуальному насиллю.

«Подія мала місце ще на початку квітня у тимчасово окупованій частині м. Рубіжне. Жінка вирушила за продуктами харчування до одного з місцевих ринків, де її звинуватили у мародерстві та, під загрозою застосування автоматичної вогнепальної зброї, затримали представники нзф так званої «лнр». Спочатку жінку відвезли на допит у один з будинків міста, де у неї відбирали мобільний телефон й паспорт громадянина України, наказали роздягнутися до білизни, та оглянули її. В подальшому її перевезли та утримували в захопленому окупантами приміщенні одного з органів державної влади у м. Рубіжне, де бойовиками було зорганізовано в’язницю.

Вночі жінку перевезли до одного з будинків міста, де один з бойовиків запропонував жінці вступити з ним у статеві зносини, погрожуючи, що в разі відмови її зґвалтують всі бойовики, що перебувають у приміщенні. Після неодноразового зґвалтування потерпілу знов вивезли до в’язниці. Наступної ночі жінку під загрозою застосування фізичного сили той самий бойовик знову зґвалтував декілька разів.

У подальшому потерпілу ще декілька днів тримали в ув’язненні, де, з застосуванням фізичної сили, допитували про пересування  військової техніки ЗСУ. Після чого вивезли до центральної частини міста, де й залишили.

Прийшовши додому, потерпіла виявила відсутність дітей, та дізнавшись, що вони були евакуйовані представниками Червоного хресту, вирушила пішки до м. Сєвєродонецьк. З одній з позицій ЗСУ, до якої потерпілій вдалось дістатись, військовослужбовці відвезли її до лікарні, де вона наразі й перебуває» — повідомили в поліції Луганщини  https://t.me/police_Luganschina/6836

З отриманих даних можна дійти висновку, що переважна кількість людей після викрадень не виходять на зв’язок, інформацією про їх місце знаходження, стан здоров’я та умови утримання, а також причину затримання їхні родичи отримати не можуть. Інформацію про затриманих на надають близьким та родичам, що ускладнює пошук викрадених осіб. Високий відсоток викрадених – з власної оселі. Під час документування було з’ясовано, що такі затримання носять комплексний характер, об’єднуються разом з обшуками, залякуванням родини, знищенням майна та вилученням коштовних речей і техніки.

У тимчасово захопленому Старобільську Луганської області російські терористи викрали директорку Верхньопокровської гімназії Хмару Тетяну Геннадіївну.

Жінку забрали з її домівки. У супроводі озброєних російських терористів її вивезли у бік Луганська.

Відомо, що її син — український військовий, який захищав Україну. Зараз він перебуває у ворожому полоні.

«Родина декілька разів намагалась встановити місцезнаходження жінки або причину затримання, але окупанти дану інформацію не повідомляють», — повідомила Людмила Денісоваhttps://t.me/denisova_liudmyla/6484 .

Багато затриманих були викрадені за невідомих обставин. Відслідкувати долю людей дуже складно, відсутні свідки та інформація про ймовірні причини затримання. За таких затримань люди начебто зникають, довгий проміжок часу (можливо, до місяця) рідні не володіють інформацією про місцезнаходження та стан здоров’я. Тож, як бачимо, це явище є масовим і розповсюджене від найменших селищ до районних центрів, однак, ще значна кількість випадків, нажаль, залишається незафіксованою за браком достатньої інформації. 

Матеріал підготувала  Чугуївська правозахисна група у межах глобальної ініціативи «Трибунал для Путіна».

Роман Лихачов