1011 серпня представники ГО «ГРОМАДСЬКА ІНІЦІАТИВА ІЗЮМСЬКИЙ ШЛЯХ» проходили надзвичайно інформативний і насичений тренінг «Як підвищити прозорість міста» у Харкові.

Захід був організований в рамках проекту «Розбудова прозорості у містах України» (Повну інформацію про дослідження 100 міст розміщена на сайті transparentcities.in.ua https://ti-ukraine.org/news/3579/).

Приводом для навчання стали підсумки глибокого дослідження сотні найбільших українських міст стосовно їх прозорості – тобто наявності відкритої і зручної для «пересічних» мешканців громади інформації про роботу органу місцевого самоврядування, доступу громадян до здійснення влади і реальної їх участі в цьому. Про закупівлі, житлову політику і бюджетний процес, фінансову і матеріальну допомогу, гранти, соціальні послуги, кадрові питання, конфлікт інтересів і питання професійної етики, про землекористування і будівельну політику, роботу і підзвітність комунальних підприємств та пов’язане з цим питання комунального майна, і, нарешті, питання освіти. Оцей величезний перелік – лише назви тих НАПРЯМКІВ, за якими досліджувались кілька різнопланових питань.

Для прикладу, наведу перелік питань за близькою мені темою освіті:

1) чи використовується форма відкритого розподілу місць (відкрита черга, лотерея, випадковий вибір) як основний метод розподілу місць у дошкільних закладах?

2) чи доступні на офіційному сайті правила прийому дітей до дитячих садочків?

3) чи існує можливість подати онлайн-заяву на отримання місця в закладах освіти?

4) чи існує на офіційному сайті система електронного відстеження заяв в установах освіти?

5) чи існує на офіційному сайті інформація про місце розташування закладів освіти, графік роботи та види пропонованих гуртків, секцій, а також можливість зареєструвати дитину?..

Кваліфіковані лектори надали можливість ознайомитись з цією методикою і «пройтись» по нашому регіону. Принагідно відзначу, що з чотирьох міст Харківщини, які потрапили до уваги дослідників, Ізюм зайняв передостаннє місце (79 по Україні в цілому, наприклад, Харків посів 36, Куп’янськ – 63, і лише Лозова – 89). Тож рухатись є куди, і впевнені, що представник ізюмської влади, що також був присутній і активно брав участь у тренінгу, донесе до ізюмського самоврядування методологію та відомості про те, де ж ми недопрацьовуємо у публічності.

Серед тем, яким нас навчали – це проблеми і практики у сфері закупівель в Україні, де чи не найбільша на сьогодні загроза нецільового використання ресурсів громади. Експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай прекрасно розкрив тему соціальних послуг, роботи комунальних підприємств і різноманітних комісій, що створюються при міськвиконкомах, та повідав про житлову політику.

Особливо запам’яталась його історія, як місцеве самоврядування Ужгорода відмовилось від централізованого опалення і перемогло на той час всесильне «газове лоббі». Часто цей тренер нас просто «озадачував» тим, про що ніхто і не замислюється, наприклад: а чи є у громади чіткий ПЕРЕЛІК соціальних послуг, що у ній надаються, або чому громадськість не входить у всі ті комісії при органах самоврядування чи наглядові ради при комунальних підприємствах? Після його виступів ми реально інакше, утилітарніше подивились на того «динозавра», яким є пострадянське самоврядування в Ізюмі, і вже приблизно можна зрозуміти, які «голови можна рубати» без небезпеки колапсу системи.

А от експерт Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» від Одеського відділення «Комітету виборців України» Анастасія Матвієнко розкрила не менш важливі питання – як залучити громаду до бюджетного процесу, що ж таке бюджет участі, пооб’єктне обговорення, гендерно-відповідальне бюджетування, регламенти та багато іншого.

І це не лише розділ «Про бюджет» на офіційному сайті, де ЛЮДСЬКОЮ мовою має розповідатись, звідкіля і куди йдуть гроші громади, це не просто оприлюднення ВСІХ бюджетних документів, проектів рішень та кошторису на утримання органів самоврядування. Це мають бути і громадські бюджетні слухання, обговорення в дорадчих органах (яких у нас реально НЕ ІСНУЄ), опитування громадської думки, фокус-групи, прийняття і врахування пропозицій до бюджету.

Ну і звичайно – E-data i Prozorro, «Громадський бюджет», нарешті – бюджет участі, над прийняттям якого «Ізюмський Шлях» в Ізюмі вже працює.

Власне, всього не порахувати. За два дні ми отримали «домашнє завдання» принаймні на рік. І якщо виконаємо його – я маю на увазі міське самоврядування СПІЛЬНО з представниками громади, громадських організацій та органів самоорганізації населення (ОСББ), – матимемо інше місто.

Місто, де громада урядує і приймає рішення, відчуває відповідальність за нього, а не образи за те, що її не чують. Місто з МІСЦЕВИМ САМОВРЯДУВАННЯМ, а не «міською владою». І спільно – досягнемо всього. Бо: «Захочеш – і будеш!».

Віталій Носачов