Результати анкетування мешканців м. Чугуєва, Чугуївського та Печенізького районів Харківської області.

Ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини було проголошено, що «визнання гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, і рівних та невід’ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру».

Серед інших прав і свобод людини було визначено право на участь у суспільних справах та основоположний принцип, що випливає з цього права: урядування має базуватися на волі народу. Стаття 21 цього засадничого документу говорить: «1. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників».

Для того, щоб визначити рівень поінформованості мешканців м. Чугуєва, Чугуївського та Печенізького районів про можливість участі в процесі прийняття рішень на місцевому рівні та про механізми участі, Чугуївською правозахисною групою було проведено анкетування мешканців зазначеного регіону – шляхом письмового опитування та заповнення анкет на відповідній google-формі.

В опитуванні взяли участь 300 осіб – з м. Чугуєва, Чугуївського та Печенізького районів.

Що стосується гендерної ознаки, то серед респондентів виявилося трохи  більше чоловіків, ніж жінок:

— чоловіки – 54.1%

— жінки – 45.9%

За віком найбільш активними виявилися мешканці у віці 31 – 45 років.

— 18 – 30 років – 19.4%

— 31 – 45 років – 55.1%

— 46 – 60 років – 20.4%

— понад 60 років – 4.1%

За рівнем отриманої освіти більшість опитаних отримали вищу освіту:

— середня освіта – 11.2%

— професійно-технічна освіта – 16.3%

— вища освіта – 72.4%

На питання «До якої з нижчезазначених категорій громадян Ви себе відносите?», майже половина опитуваних відповіли, що співвідносять себе з людьми, що не беруть активну участь  у місцевих суспільних процесах:

— людина, що не бере активну участь у місцевих суспільних процесах – 45.7%

— громадський активіст (представник громадської організації) – 29.8%

— працівник органу місцевого самоврядування – 5.3%

— депутат місцевої ради (помічник депутата) – 6.4%

— інше – 12.8%

Шляхом опитування ми також з’ясували, що заважає мешканцям брати участь у процесах прийняття рішень. Більшість відповіло, що немає вільного часу, однак 29,3% сказали, що причиною є незнання, як вплинути на прийняття рішень на місцевому рівні:

— немає вільного часу – 36%

— недостатність коштів та інших ресурсів для здійснення такої діяльності – 7.3%

— немає однодумців – 6.7%

— незнання, як вплинути на прийняття рішень на місцевому рівні – 29.3%

— можливий тиск з боку органів влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, роботодавця тощо – 8%

— інше – 2.7%

На питання «Чи потрібно сприяти підвищенню громадянської активності мешканців Вашої громади (села, селища, міста) через їх залучення до процесу ухвалення рішень на місцевому рівні?» 91,8% опитаних відповіли, що потрібно:

— так – 91.8%

— ні – 0%

— складно відповісти – 8.2%

Варто також звернути увагу, що ніхто з опитаних не відповів, що не потрібно сприяти підвищенню громадянської активності мешканців громади через їх залучення до процесу ухвалення рішень на місцевому рівні:

Всі опитані вважають, що мешканці повинні мати реальний вплив на прийняття рішень органами місцевого самоврядування, однак їх погляди розділилися в питанні, які саме громадяни мають мати вплив: частина (45.1%) вважає, що лише ті, які є компетентними у питаннях, що вирішуються, інша ж частина (53.1%) переконана, що вплив повинні мати усі громадяни, яких це стосується, незалежно від рівня їх досвіду, освіти, віку тощо.

Дуже прикро, що на питання «Чи впливають мешканці міста/селища/району на процес прийняття рішень у громаді?» більшість опитаних відповіли, що владники та мешканці не чують один одного:

— так, я вважаю, що мешканці впливають на процеси прийняття рішень – 6.1%

— місцева рада іноді враховує думку мешканців у прийнятті рішень – 30.6%

— вважаю, що владники та мешканці не чують один одного – 60.2%

— інше – 3.1%

Рівень поінформованості жителів про їх права та можливості їх захисту:

— високий – 16.3%

— середній – 38.8%

— низький – 44.9%

Тобто, майже половина опитаних сказали, що рівень їх поінформованості у царині захисту прав і свобод людини є низьким. Високий рівень поінформованості лише у 16% опитаних.

На питання «Чи відомі Вам громадські неурядові організації, які активно діють у Вашій громаді (районі)? Якщо так – напишіть», 68,3% опитаних відповіли, що їм відомі такі громадські організації.

Серед громадських організацій, які були вказані:

— Чугуївська правозахисна група – 83% опитаних

— ГО «Наш вибір» – 12%

— ГО «Зоозахист» – 4%

— інші – 1%

Щодо того, в якій формі проводяться обговорення проектів рішень органів місцевого самоврядування у населеному пункті, то більшість опитаних вказали, що обговорення проводяться серед депутатів на сесіях відповідних рад:

— загальні збори мешканців – 5.3%

— громадські слухання         – 11.6%

— обговорення серед депутатів на сесіях місцевих рад – 69.5%

— інше – 13.7%

На питання «Наскільки масовими є обговорення?» ми отримали не дуже втішні результати, адже респонденти вказали, що обговорення є небагаточисельними та відбуваються у вузьких колах осіб:

— в обговореннях беруть участь багато мешканців – 2.2%

— обговорення є небагаточисельними – 22.6%

— обговорення відбуваються у вузькому колі осіб – 49.5%

— складно відповісти – 25.8%

В результаті опитування вдалося також з’ясувати, що мешканці громади недостатньо поінформовані щодо можливостей впливати на процес прийняття рішень та не до кінця розуміють механізми впливу:

— цілком достатньо – 1%

— мешканці інформовані, але не до кінця розуміють механізми впливу – 18.2%

— мешканці недостатньо інформовані і не розуміють механізмів впливу – 78.8%

— інше – 2%

Джерела, з яких мешканці отримують інформацію щодо прийняття рішень органами місцевого самоврядування (можна було називати кілька джерел, тому сума перевищує 100%):

— з соціальних мереж (Facebook, Вконтакте, Одноклассники тощо) – 49.5%

— з друкованих ЗМІ – 44.3%

— від родичів або знайомих – 38.1%

— з Інтернет-видань – 29.9%

— з сайтів місцевих рад – 25.8%

— з радіо, телебачення          – 22.7%

— від громадських організацій – 14.4%

— від місцевих депутатів – 11.3%

— від керівництва ради – 6.2%

На питання «Чи є висвітлення інформації про діяльність органів влади та місцевого самоврядування у місцевих комунальних ЗМІ об’єктивним?» лише 11,7% відповіли ствердно. А 77,7 % опитаних вважають таке висвітлення необ’єктивним.

— так – 11.7%

— ні – 77.7%

— інше –10.6%

Половина опитаних не знає, хто з депутатів закріплений за їхніми округами (мікрорайонами) у місцевій раді:

— знають – 35.4%

— не знають – 50.5%

— ніхто не закріплений – 2%

— складно відповісти – 12.1%

На питання «Яким чином депутати місцевої ради Вашого населеного пункту відстоюють інтереси громадян, яких вони представляють?», опитані зазначили:

— подають власні проекти рішень – 31,6%

— регулярно спілкуються із мешканцями, яких вони представляють у раді – 25,3%

— беруть активну участь у розробці планів, стратегій розвитку – 13,9%

Чи зацікавлена місцева рада у залученні мешканців до процесу прийняття рішень? Переважна більшість (70,1%) респондентів вказали, що місцева рада практично НЕ залучає мешканців до процесу прийняття рішень:

— так, місцева рада зацікавлена та постійно консультується із мешканцями – 2.1%

— місцева рада ситуативно залучає мешканців до процесу прийняття рішень – 18,6%

— місцева рада практично не залучає мешканців до процесу прийняття рішень – 70.1%

— інше – 9.3%

Більшість опитаних не знають, що таке бюджет участі (громадський бюджет) або не дуже добре знають:

— так, добре знаю – 20.4%

— не дуже добре знаю – 35.7%

— не знаю – 43.9%

Як виявилося, мешканці зазначеного регіону також не дуже добре обізнані про такі механізми участі в процесі прийняття рішень, як громадські ініціативи (взагалі не знають 48%), місцеві ініціативи (не знають 25%), загальні збори (не знають 17%).

Опитані не змогли відповісти, чи є чіткими і прозорими закріплені в місцевих нормативно-правових актах (НПА) процедури громадських слухань, місцевих ініціатив, загальних зборів у відповідному населеному пункті. Більшість респондентів поставили відмітку, що їм складно відповісти на це запитання, що свідчить про низьку поінформованість про наявні механізми:

— складно відповісти – 62.5%

— локальні НПА не містять згаданих процедур громадських обговорень – 14.6%

— у місцевих НПА процедури зазначені, але вони занадто ускладнені або нечіткі – 16.7%

— закріплені в НПА процедури є чіткими і прозорими, мешканці можуть безперешкодно провести громадські слухання, загальні збори та реалізувати місцеві ініціативи – 6.2%

На питання «Чи проводяться громадські обговорення проектів рішень?» ми також отримали інформацію, що переважно НЕ проводяться, а якщо і проводяться, то лише «для галочки», тобто формально:

— так, проводяться, і доволі активно – 6.1%

— проводяться, але, скоріше, формально, для «галочки» – 30.6%

— ні, не проводяться – 37.8%

— складно відповісти – 25.5%

При цьому 89.9% опитаних хочуть взяти участь у заходах, де б могли дізнатися, як можна впливати на прийняття рішень місцевими органами влади та місцевого самоврядування.

Отже, анкетування виявило чимало проблем, що існують у сфері залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні, головними з яких є, з одного боку, низький рівень поінформованості самих мешканців, а з іншого – намагання владників «обійтися» без дієвої громадської участі або імітувати цю участь формальними заходами «для галочки».

Зауважимо, що опитування проводилося в рамках проекту  «Мости для демократії в Харківській області», що реалізовує Чугуївська правозахисна група в партнерстві з Інститутом міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV), Представництвом DVV International в Україні у рамках проекту «Регіональні Голоси – Створюємо Мости для Демократії» за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

Орися Пекареніна